В справі про кредитні правовідносини суд апеляційної інстанції зробив висновок про відмову в позові із-за пропуску строку позовної давності, розтлумачивши поняття: "строк дії договору" та "строк (термін) виконання зобов'язаня"

 Апеляційний суд Одеської області 02 серпня 2016 року (судді: Колесніков Г.Я., Ващенко Л.Г., Плавич Н.Д.) розглянув справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком Приморського районного суду м. Одеса (суддя Домусчі Л.В.) про відмову у позові із-за пропуску строку позовної давності.

У зв’язку з застосуванням строку позовної давності колегія суддів дала тлумачення поняттям «строк дії договору» та «строк (термін) виконання зобов’язання», зазначивши наступне.

Відповідно до частин 1,2 ст. 509  ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

За змістом ст.11 ЦК України підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати із договорів, в тому числі, які виникають з кредитних правовідносин.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) – ч.1 ст.530 ЦК України.

В кредитному договорі від 06 березня 2006 року, який укладений між сторонами, у п.1.1.2. визначений термін користування кредитом до 16:00 год. 05 березня 2011 року, тобто встановлена дата його виконання, як це передбачено ст.530 ЦК України, тому зобов'язання за цим договором підлягає виконанню у визначену сторонами дату - 5 березня 2011 року.

Строк в значенні термін (дата) виконання зобов'язання і строк дії договору є різні поняття.

В договорі від 06 березня 2006 року відповідно до ст.530 ЦК України вказаний момент закінчення виконання зобов'язання - конкретна дата, 05 березня 2011 року, тому позивач вправі пред'явити свої вимоги, пов'язані з порушенням зобов'язання, протягом строку позовної давності, а саме до 06 березня 2014 року. Позов був пред'явлений 18 серпня 2015 року. Відповідач наполягав на застосуванні ч.4 ст.267 ЦК України, яка є підставою для відмови у позові за спливом строку позовної давності.

Формулювання, яке зазначене у п.7.5. кредитного договору щодо його дії до повного виконання, призводить до того, що закінчення договору може ніколи не настати.

Договір від 06 березня 2006 року не може породжувати невизначеність стосовно строку його дії через те, що у даному договорі передбачений момент виконання зобов'язання - конкретний термін, який є закінчення строку дії договору.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи Банку про застосування судом п.7.5. стосовно дії кредитного договору до повного виконання.

З повним текстом ухвали суду можна ознайомитися на сайті ЄДРСР.