Понад півмільйона гривень штрафу отримали обвинувачені за непокору

Роздільнянський районний суд Одеської області продовжує розгляд низки кримінальних  проваджень за фактом непокори військовослужбовцями однієї із військових частин, дії яких кваліфіковані за частиною 4 статті 402 КК України (непокора, тобто інше умисне невиконання наказу, вчинена в умовах воєнного стану).

По двом справам завершено судовий розгляд та суд затвердив угоди про визнання винуватості, які були укладені між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та обвинуваченими.

Зокрема, вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 вересня 2023 року по кримінальному провадженню №62023150020000223 відносно громадянина К., 1985 року народження, мешканця міста Роздільна Одеської області, суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і обвинуваченим та призначив покарання із застосуванням статті 69 КК України (застосував інший вид покарання ніж передбачений статтею) у виді штрафу в розмірі 300 016,00 (триста тисяч шістнадцять) гривень.

Вироком  Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 вересня 2023 року по кримінальному провадженню №62023150020000222 відносно громадянина Н., 1992 року народження, мешканця села Покровка Роздільнянського району Одеської області, суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і обвинуваченим та призначив покарання із застосуванням статті 69 КК України (застосував інший вид покарання ніж передбачений статтею) у виді штрафу в розмірі  300 016,00 (триста тисяч шістнадцять) гривень.

За обвинувальними вироками К. та Н., будучи військовослужбовцями, призваними під час мобілізації та проходячи військову службу в одній із частин територіальної оборони, перебуваючи за місцем дислокації військової частини, в умовах воєнного стану, вчинили непокору шляхом невиконання вимог наказу командира військової частини.

Такі дії, призвели до підриву боєздатності, неможливості належного виконання покладених обов’язків особовим складом військової частини та зниженню авторитету, як командування у підрозділі, що впливає на загальний порядок дисципліни і субординації, так і сил територіальної оборони взагалі.

Пошук процесуальних рішень можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 511/1264/23 та № 511/1271/23

Громадянин К. та Н. обвинувачувались у вчиненні кримінального правопорушення, яке за класифікацією відноситься до тяжкого та санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Пункт 2 частини 1 статті 468 КПК України визначає, що у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При перевірці умов  укладення угоди, передбачених частиною 4 статті 469 КПК України, суд прийшов до висновку, що вони дотримані.

Прес-служба суду звертає увагу, що КПК України дозволяє укладення угоди про визнання винуватості у провадженні щодо тяжких злочинів.

Під час укладення угоди між прокурором та обвинуваченими було досягнено згоди щодо призначеного їм покарання за угодою за вчиненні злочини, зокрема, сторони погодили, що покарання буде до них застосовано із застосування статті 69 КК України, тобто із застосуванням іншого виду покарання, ніж те, що передбачено санкцією частини 4 статті 402 КК  України, зокрема, у виді штрафу, розмір якого складає 300 016 гривень.

Так, відповідно до статті 69 КК України за наявністю кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Розмір штрафу визначено з урахування тяжкості скоєного злочину, осіб обвинувачених.

Так, судом було встановлено, що обвинувачені К. та Н. щиро розкаялися у скоєному, мають неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, між тим з 01.03.2022 К. та Н. призвалися на військову службу добровільно та з перших днів війни виконували свій обов’язок по захисту Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації. За місцем проходження служби характеризувалися позитивно, відповідально ставилися до виконання покладених на них завдань та обов’язків. На даний час звільнені з військової служби.

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (частина 1 статті 17 КПК України).